Як український досвід стає частиною європейських рішень у науці та технологіях
Дмитро Хуткий — про українські студії, державну службу та впровадження ШІ на європейських конференціях у Варшаві, Гданську та Карпачі
.png)
Дмитро Хуткий, науковий керівник BRIDGE у Тартуському університеті, взяв участь у трьох подіях у Гданську, Варшаві та Карпачі. На заходах обговорювали важливі для України та Європи теми: науку, державне управління та технології.
22–23 червня у Варшаві, на конференції Ukrainian Studies in a Changing Europe, Дмитро розповідав про розвиток українських студій. Після 2022 року університети в різних країнах Європи підтримали українських дослідників і дослідниць у створенні нових курсів, програм та проєктів. Однак ці ініціативи часто залишалися локальними або були короткостроковими. У доповіді Дмитра йшлося про те, як поєднати їх і закріпити українські студії в європейських університетських програмах.
«Конференція Ukrainian Studies in a Changing Europe допомагає науковцям і науковицям виходити за межі своїх університетських середовищ, обмінюватися результатами досліджень і розвивати тіснішу співпрацю», — зазначив Дмитро.

24–26 червня у Гданську, на Ukraine Recovery Conference 2026, однією з тем обговорення була спроможність української державної служби. Через повномасштабну війну вона суттєво недоукомплектована. Водночас до міністерств приходять молоді й мотивовані фахівчині та фахівці. Тому важливо не лише залучати їх, а й створювати умови, у яких вони залишатимуться на державній службі.
У межах конференції також відбулося перше засідання керівного комітету International Coalition for Science, Research and Innovation in Ukraine та була підписана Гданська декларація про підтримку, відновлення і розвиток української науки.
«URC2026 — це важлива щорічна подія, яка об’єднує значні зусилля, широке коло учасників і значну увагу медіа задля підтримки України», — говорить Дмитро Хуткий.
8–10 вересня у Карпачі, на 35th Economic Forum, Дмитро долучився до дискусії AI Made in Europe. На ній йшлося про готовність Європи до широкого використання ШІ у державному секторі та промисловості.
Дмитро навів приклад Дія.AI, який демонструє, що для впровадження ШІ важливі не лише самі технології, а й цифрова ідентифікація, державні реєстри та інституційна спроможність. Масштабне використання Дії та її сервісів — приклад того, як такі рішення можуть працювати для мільйонів людей.
У ширшій дискусії також йшлося про те, як масштабувати використання ШІ, зберігаючи контроль над критичними системами, підзвітність і стійкість.
Ці три події показують спільну тенденцію: український досвід дедалі частіше стає частиною європейських дискусій про те, як розвивати науку, державні інституції та технології.



