У листопаді 2025 року в межах проєкту BRIDGE відбулася серія освітніх вебінарів, присвячених взаємодії штучного інтелекту, Big Data та публічних даних: “ШІ, екосистема великих та публічних даних — як все це працює разом”. 

Викладачі Київської Школи Економіки (KSE): Михайло Відякін, Ангеліна Шинкаренко та Олег Омельченко, які навесні цього року пройшли курс, розроблений спеціалістами з Університету Тарту (Естонія), поділилися набутими знаннями з колегами зі спільноти KSE та Альянсу університетів, членом якого також є і Київська Школа Економіки.

15, 22 та 29 листопада відбулися онлайн-зустрічі, присвячені тому як інновації змінюють суспільство, державне управління та освіту. Учасники обговорювали відповідальне використання штучного інтелекту, побудову прозорих систем та підготовку фахівців до роботи з сучасними data-технологіями.

“ШІ та суспільство: які перспективи?”

15 листопада Михайло Відякін, викладач Київської Школи Економіки, підприємець і стратег, розпочав цикл освітніх зустрічей першим вебінаром на тему “ШІ та суспільство: які перспективи?”. 

Спираючись на власний досвід розробки курсів з управління та використання ШІ, лектор наголосив на викликах для суспільства, повʼязаних зі стрімким розвитком технологій. Михайло розповів про правову та етичну сторону технологій. Детально розглянув ключові положення EU AI Act — європейського закону, що оцінює штучний інтелект через призму ризиків. Розмова також торкнулася складного балансу, який повинна тримати держава, виступаючи одночасно регулятором, що встановлює правила гри, та фасилітатором інновацій, що створює умови для розвитку нових технологій.

На зустрічі також обговорили, як стрімко штучний інтелект входить у наше життя: від державних послуг та навчання до щоденної роботи бізнесу. Михайло підкреслив потенціал цих технологій у прийнятті кращих рішень, автоматизації рутинної роботи та можливості підлаштовувати сервіси під потреби кожної конкретної людини. Водночас він наголосив, що штучний інтелект не може працювати без нагляду. Людина обов'язково має контролювати цей процес і пам'ятати про етику. 

Цікавою частиною дискусії стала розмова про український контекст. Статистика показує, що 96% українців мають цифрові навички, а понад половина — на базовому рівні або вищому. Це створює надійний фундамент для подальшого впровадження інновацій (наприклад, моніторинг держзакупівель). Водночас вимагає посиленої уваги до питань конфіденційності та довіри між громадянами та урядом. 

“Автоматизація потоків даних за допомогою сучасних інструментів обробки даних”

Другий вебінар, який відбувся 22 листопада, мав зовсім інший характер. Цього разу учасники розбирали конкретні інструменти та аналізували, як ці системи працюють зсередини. Ангеліна Шинкаренко, Data Engineer в компанії Uklon та викладачка Баз даних і Інженерії даних в KSE, провела практичну сесію під назвою “Автоматизація потоків даних за допомогою сучасних інструментів обробки даних”. 

Лекторка розповіла, як будуються сучасні системи для роботи з даними. Головна ідея — як налаштувати автоматичні процеси (пайплайни) так, щоб все працювало стабільно і без збоїв, навіть коли інформації стає дуже багато. Також обговорили величезні обсяги даних, що генеруються людством та історичні й технологічні фактори, які сприяли цьому. Учасники дізналися про різні одиниці вимірювання даних (від бітів до зетабайтів) та про те, як їхнє зберігання стає з кожним роком дешевшим і простішим.

Особливу увагу приділили викликам Big Data. Ангеліна пояснила, чому для роботи з великими обсягами даних потрібні не потужніші комп'ютери, а зовсім інші підходи та архітектура. Лекторка показала, як дані збирають, очищують та перетворюють на корисну аналітику, а також, як еволюціонували ці інструменти за останні 13 років.

"Екосистеми публічних даних: ефективне використання та відповідальна інтеграція ШІ"

Завершальний вебінар серії відбувся 29 листопада та був присвячений темі: "Екосистеми публічних даних: ефективне використання та відповідальна інтеграція ШІ". Олег Омельченко, викладач дисциплін з обробки та візуалізації даних в КШЕ та старший аналітик продукту в MacPaw, зосередився на публічних екосистемах даних, управлінні їхньою якістю та відповідальному впровадженні штучного інтелекту в організаційні процеси.

Олег почав з пояснення того, що таке публічні дані та чим вони відрізняються від урядової інформації. Він розповів про успіхи України у сфері доступу до публічних даних, порівнюючи нашу країну з європейськими державами. Україна входить до числа лідерів серед країн Європейського Союзу за оцінкою зрілості відкритого доступу до даних, попри виклики, пов'язані з повномасштабним вторгненням. 

Лектор детально зупинився на правилах, яким мають відповідати відкриті дані. Вони повинні бути повними, актуальними, доступними для кожного без обмежень і отриманими з першоджерела. Він розповів про різні рівні доступності даних (від простого розміщення файлів в інтернеті до складних форматів), згадавши зіркову систему рейтингу Бернерса-Лі. Олег підкреслив важливість публічних даних для підвищення обізнаності та надання різних послуг, включаючи бізнес-можливості.

Особливо цікавою була розповідь про еволюцію екосистем публічних даних (від 1980-х років до сьогодення), де головну роль відіграють штучний інтелект та машинне навчання. Водночас Олег звернув увагу на ризики, етичні питання та відповідальність за помилки алгоритмів. Лектор порівняв підходи до контролю над ШІ у США (де дають більше свободи для експериментів) та Євросоюзі (де діють обережніше й суворіше). Він наголосив, що розвиток технологій має бути прозорим і зрозумілим, і нагадав, що дані — це цінний ресурс, яким треба управляти розумно й відповідально.

Ця серія вебінарів — чудовий приклад ефективної співпраці.  Кожна така активність наближає нас до головної мети — розвивати сильну академічну спільноту.

Висловлюємо подяку нашим лекторам та партнерам — університету Тарту за можливість навчатися та розвиватися разом!