Urban Data Hackathon: Code the City — технологічні рішення для цифрового міста
4–5 жовтня у Київській школі економіки в рамках проєкту BRIDGE відбувся Urban Data Hackathon: Code the City — дводенний інтенсив, який об’єднав студентів, дослідників, ІТ-фахівців, урбаністів та аналітиків навколо ідеї створення інноваційних сервісів для розвитку українських міст.
Подія стала частиною спільної ініціативи Київської школи економіки та Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій ВО КМР (КМДА). Учасники працювали з відкритими даними Києва, оприлюдненими на державному порталі. Завдяки оновленому підходу КМДА усі набори тепер доступні через «єдине вікно» у стандартизованому форматі.
Команди використовували відкриті дані з Мапи доступності у застосунку Київ Цифровий, звернень мешканців на «гарячу лінію» 1551, петицій до міської влади та публічних дашбордів Офіційного порталу Києва. Вони створювали рішення для покращення методології наповнення Мапи доступності та аналітики петицій і звернень, щоб визначати пріоритети розвитку міста.
Хакатон показав, як відкриті дані можуть стати основою інновацій, прозорості та залучення громади до формування міського середовища.
Протягом двох днів 10 команд працювали над розробкою власних проєктів, поєднуючи аналітику, креатив і технічну реалізацію. Кожна команда формувала свою стратегію: від збору даних і побудови архітектури до візуалізації результатів і підготовки фінальних презентацій. Учасники досліджували міські процеси, аналізували дані, створювали алгоритми, писали код і пропонували бачення того, як цифрові інструменти можуть змінювати якість життя містян.
Одним із напрямів роботи стала розробка рішень в рамках сервісу Мапа доступності у застосунку Київ Цифровий. Учасники розглядали способи залучення містян щодо верифікації даних про безбар’єрність міського середовища, використання фотофіксації та алгоритмів computer vision, а також можливості залучення мешканців міста до оновлення даних через механізми citizen science. Такі рішення покликані зробити мапу доступності динамічним інструментом, що взаємодіє з містянами в реальному часі.
Інший напрям хакатону стосувався створення аналітичної системи, яка об’єднує дані з двох міських сервісів — електронних петицій Київської міської ради та онлайн сервісу міського кол-центру 1551. Команди розробляли прототипи, що використовують алгоритми Natural Language Processing (NLP) та інструменти ГІС-візуалізації для аналізу текстів звернень і петицій, визначення тематичних перетинів, локацій і рівня суспільної уваги. Такі інструменти дають змогу міським департаментам та службам ефективніше реагувати на потреби громади та планувати пріоритети на основі реальних даних.
💡 Urban Data Hackathon: Code the City продемонстрував, як взаємодія між студентами, дослідниками, технічними спеціалістами та міською адміністрацією дає поштовх для створення ідей та рішень, які на перший погляд не були очевидними. Учасники створювали прототипи і стратегували — шукали способи інтеграції запропонованих систем у наявну міську інфраструктуру, обговорювали моделі підтримки, оновлення та масштабування своїх рішень.
Такі формати навчання дають студентам практичний досвід міждисциплінарної роботи, розвивають критичне мислення та навички командної взаємодії — необхідні у сучасному технологічному середовищі.
Ці цінності є комплементарними до цінностей та підходів програми “Урбаністика та повоєнна відбудова” у KSE, тож в майбутньому хакатон стане частиною програми. Це дозволить поєднати реальні потреби міста із креативним потенціалом студентства.
Захід відбувався у гібридному форматі що дозволило долучитись членам журі з партнерських університетів — Технічного університету Берліна та Університету Тарту.
Ми щиро вдячні всім учасникам, які взяли участь у хакатоні, а також членам журі та експертам, що надавали консультації командам.
"Urban Data Hackathon: Code the City" організовується спільно Факультетом комп'ютерних наук та Факультетом соціальних наук Київської школи економіки в рамках проєкту BRIDGE.
Проєкт BRIDGE реалізується Київською школою економіки (KSE), Технічним університетом Берліна (Німеччина), Університетом Тарту (Естонія), Еразмуським університетом Роттердама (Нідерланди) та Центром розвитку інновацій (Україна) і фінансується Європейським Союзом в рамках програми «Горизонт Європа». Публікації відображають тільки точку зору проєкту.