16 та 17 квітня 2026 року відбулася третя сесія Майстерні дорадчої демократії в межах проєкту BRIDGE. Учасники та учасниці з різних куточків України зібралися в Києві, щоб обговорити використання інструментів деліберативної демократії в контексті Закону України «Про народовладдя».

Перший день розпочався з привітання від наукової керівниці проєкту, доцентки факультету соціальних наук KSE Олександри Койдель та керівниці напряму технологій та участі Технічного університету Берліна Керстін Люкер. Спікерки окреслили цілі зустрічі та формат спільної роботи. 

Далі відбулося знайомство учасників і учасниць та узгодження принципів взаємодії. Цю частину модерували радниця Майстерні дорадчої демократії проєкту BRIDGE Тетяна Терлецька та координатор досліджень проєкту BRIDGE, Центру демократичної стійкості KSE Ілля Ткаченко. Важливо було створити сприятливий простір для роботи, тому домовилися про відкритість, повагу до різних думок і орієнтацію на спільний результат.

У наступному блоці заступниця директора Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю, завідувачка відділу Секретаріату Кабінету Міністрів України Наталія Окша розповіла про пріоритети щодо деліберативної демократії  в плані дій із впровадження ініціативи «Партнерство “Відкритий уряд”». Поширення обізнаності щодо можливостей деліберативної демократії для органів влади та суспільства є серед пріоритетів плану. 

Після кава-перерви учасники та учасниці перейшли до обговорення українського досвіду деліберативних процесів. Його презентували Дарина Соколова, менеджерка проєкту Ради Європи; Тетяна Терлецька від PAUCI, а також команда BRIDGE та Ольга Ахмедова, начальниця управління по зв’язках з громадськістю Житомирської міської ради. Після їхніх виступів відбулася жвава дискусія, під час якої обговорювали, що вже працює в Україні, а що потребує доопрацювання.

У другій половині дня запрошений спікер, виконавчий директор берлінського Інституту nexus Якоб Біркенхагер розповів про досвід організації громадських асамблей на національному рівні та на рівні ЄС. Виступ Якоба викликав багато запитань. Зокрема, учасників та учасниць зацікавило, як описані підходи можна адаптувати до українських реалій, особливо в умовах війни.

Далі розпочалася найважливіша частина роботи — сесія спільного написання методологічних рекомендацій, які стануть частиною фінальних рекомендацій Майстерні.

Робота завершилася загальною рефлексією. Учасники та учасниці поділилися своїми враженнями та зафіксували основні інсайти дня.

Ранок другого дня почали з «демократичного фітнесу». Мета цієї інтерактивної сесії — допомогти учасникам та учасницям увійти у робочий ритм та «прокачати мʼяз компромісу».

Наступний блок був присвячений Закону України «Про народовладдя». Максим Лациба, керівник програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, розповів про механізми громадської участі, які відкриває цей закон для жителів та жительок громад. Виступ спікера став логічним переходом до наступної сесії — продовження роботи над рекомендаціями з урахуванням нових можливостей, які дає законодавство.

У другій половині дня учасники та учасниці презентували результати своїх груп. Кожна команда представила свої напрацювання, після чого відбулося їхнє спільне обговорення, доопрацювання рекомендацій та визначення наступних кроків роботи.

Кожна наступна зустріч Майстерні дорадчої демократії доводить, що в Україні є сильна спільнота фахівців/-чинь і практиків/-инь, які готові працювати з деліберативними інструментами. А найголовніше те, що ці люди мають спільне розуміння того, що ці підходи можуть стати важливою частиною процесів відновлення та розвитку країни.

Майстерня дорадчої демократії — це міжсекторальна платформа для обміну думками, у межах якої через дискусії, аналіз міжнародних кейсів, огляд і порівняння вже наявного в Україні досвіду застосування деліберації будуть напрацьовані спільні методологічні рекомендації, які допоможуть експертам та громадам в Україні ефективно використовувати інструменти дорадчої демократії.