Результати другої зустрічі Майстерні дорадчої демократії

4-5 березня команда проєкту BRIDGE вдруге зустрілася з представниками/-цями громадських організацій, міжнародних проєктів, органів місцевого самоврядування та експертами/-ками громадської участі на Майстерні дорадчої демократії. 

Учасники/-ці проаналізували досвід Житомира, Звягеля, Славутича та Конотопа, де вже випробували формати громадських асамблей та панелей, і зосередилися на трьох викликах впровадження цих практик: 

• як проводити чесне жеребкування 
• як будувати довіру до процесу
• як обирати тему для деліберативних практик

Як проводити чесне жеребкування?

Асамблея передбачає створення моделі громади в мініатюрі (міні-суспільства). Це потрібно, щоб до обговорення були залучені не лише активісти/-ки, а й мешканці/-ки, яких зазвичай не вдається залучити до практик громадської участі. Створення такого міні-суспільства через жеребкування забезпечує представленість більшості соціальних груп: студенти/-ки, пенсіонери/-ки, батьки у декреті та ін.

Напрацьовані під час дискусій рекомендації:

• Використовувати бази ЦНАПів, виборчих округів та комунальних підприємств (наприклад, водоканалів), щоб охопити реальні адреси домогосподарств.
• Застосовувати крокове жеребкування для розсилки запрошень (наприклад, надсилати лист у кожну другу або сьому квартиру), щоб гарантувати випадковість вибірки.
• Залучати підлітків 14–16 років (із дозволу батьків), оскільки молодь є активним користувачем міського простору.
• Використовувати безкоштовне програмне забезпечення (наприклад, Panelot) для прозорого відбору. Це знімає підозри у маніпуляціях, які можливі при «ручному» виборі.

Як будувати довіру до процесу?

Без гарантій, що їхні рекомендації врахують, громадяни/-ки втрачають мотивацію, а сама асамблея — сенс.

Напрацьовані під час дискусій рекомендації:

• Ще до початку асамблеї влада має підписати меморандум або прийняти регламент, де зафіксує обов'язок розглянути рекомендації та офіційно відреагувати на них.
• Запускати масштабну медіакампанію (білборди, соцмережі, відеозвернення влади), щоб мешканці розуміли, що процес реальний, а листи у їхніх скриньках — не спам.
• Довірити організацію незалежній третій стороні (міжнародним партнерам чи ГО), щоб уникнути звинувачень у «провладності» заходу.
• Створити гарячу лінію або чат, де запрошені мешканці/-ки зможуть отримати відповіді на запитання та переконатися у важливості своєї участі.
• Створювати офіційні групи моніторингу серед самих делегатів/-ок асамблеї, які після заходу контролюватимуть, як влада впроваджує їхні пропозиції.
• За можливості робити жеребкування та фінальне голосування публічними, із залученням журналістів/-ок або депутатів/ок, як спостерігачів/-ок.

Як обирати тему?

Надто загальні або маніпулятивні теми заважають конструктивному діалогу. Якщо питання не є актуальним для мешканців/-ок або не належить до повноважень мерії, люди втрачають інтерес, а їхні рекомендації неможливо втілити. 

Напрацьовані під час дискусій рекомендації:

• Фокусуватися на темах, які місцева влада реально може профінансувати та втілити в межах своїх повноважень.
• Аналізувати попередні опитування та інформацію про склад і потреби громади, щоб виявити найгостріші проблеми для мешканців/-ок.
• Проводити зустрічі з ключовими спільнотами (бізнесом, ГО, релігійними організаціями), щоб звузити перелік тем до трьох найбільш пріоритетних.
• Надавати право остаточного вибору теми самим мешканцям/-кам через онлайн-платформи (наприклад, E-dem) або відкриті форуми.
• Залучати профільних фахівців/-чинь, щоб питання для асамблеї було сформульовано так, щоб на нього можна було дати конкретну відповідь-рекомендацію.

Усі напрацювання цієї та наступних зустрічей стануть частиною фінальних рекомендацій для ефективного впровадження дорадчої демократії в Україні. Третя зустріч Майстерні дорадчої демократії відбудеться 16–17 квітня в Києві та буде присвячена інструментам дорадчої демократії в контексті Закону України «Про народовладдя».