Громадська участь та публічна деліберація

20 липня 2026 року проєкт BRIDGE спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Технічним університетом Берліна провели інформаційний захід про європейський досвід громадянських панелей. До нього долучилися представники та представниці українських державних інституцій, громадянського суспільства та експертної спільноти.

Громадські асамблеї та громадянські панелі

Деліберативні формати дають громадянам та громадянкам можливість не лише висловити свою позицію, а й отримати додаткову інформацію, почути різні погляди та спільно напрацювати рекомендації. 

Один із найпоширеніших форматів — громадські асамблеї та громадські панелі. Учасниць та учасників для них обирають випадковим способом (жеребкуванням), щоб сформувати групу, яка відображає різноманітність суспільства за соціально-демографічними характеристиками. Такий підхід особливо доречний для складних питань, які мають політичну або суспільну чутливість чи тривалий час залишаються без вирішення. Наприклад, громадянські асамблеї в Ірландії щодо одностатевих шлюбів та регулювання абортів, або асамблея у Франції щодо ядерних відходів.

Європейський досвід громадянських панелей

Досвідом Європейської Комісії поділився Колін Шиклуна, заступник генерального директора з питань управління корпоративними конференціями та залами засідань Генерального директорату з питань конференцій та усного перекладу Європейської Комісії.

Він розповів про Конференцію про майбутнє Європи, яка стала одним із наймасштабніших експериментів ЄС із деліберативною демократією. У межах чотирьох громадянських панелей взяли участь 800 випадково відібраних громадян та громадянок з усіх держав-членів ЄС. Під час добору враховували вік, стать, освіту, соціально-економічне походження та географію. Робота панелей відбувалася 24 мовами.

За словами Коліна Шиклуни, важливо не лише провести панель, а й заздалегідь визначити, хто відповідатиме за подальшу роботу з її рекомендаціями. Саме тому результати Конференції про майбутнє Європи передали керівникам ключових інституцій ЄС.

Від експерименту — до регулярного інструменту

Гаетан Рікар-Нігуль, керівниця підрозділу з питань громадської думки та залучення громадян Генерального директорату з комунікацій Європейської Комісії, розповіла про те, як громадянські панелі стали частиною роботи Єврокомісії після Конференції про майбутнє Європи. 

Тепер їх організовують двічі, інколи тричі на рік. Сьогодні для кожної панелі відбирають 150 громадян і громадянок, враховуючи вік, стать, освіту, соціально-економічне походження та географію. Окремо враховують ставлення людей до ЄС, щоб забезпечити різноманітність поглядів.

Теми панелей пов’язують із конкретними політичними ініціативами, які перебувають на етапі підготовки. Це дає можливість врахувати рекомендації громадян і громадянок до того, як Європейська Комісія представить відповідну політичну пропозицію.

Єврокомісія також посилила роботу зі зворотним зв’язком. Після завершення панелі готують звіт із рекомендаціями та аналізом того, як їх врахували. Згодом учасницям та учасникам повідомляють, як далі працюватимуть із їхніми пропозиціями. Якщо певну рекомендацію не можуть реалізувати, це також пояснюють.

Ще один напрям роботи — поєднання загальноєвропейських панелей із місцевими та національними форматами участі. Для цього Єврокомісія розвиває цифрову платформу Citizen Engagement Platform, яка має стати простором для ширшого обговорення тем, винесених на громадянські панелі.

Що цей досвід означає для України

Для України розвиток механізмів громадянської участі має безпосередній зв’язок із процесом євроінтеграції. Вивчення досвіду деліберативної демократії ЄС передбачене Дорожньою картою з питань функціонування демократичних інституцій у межах зобов’язань України як країни-кандидата на вступ до ЄС. 

Водночас Україна вже має власний досвід застосування деліберативних форматів. За останні роки в Україні провели сім таких заходів на місцевому рівні: громадянська панель у Конотопі, громадські асамблеї у Звягелі, Славутичі та Житомирі, Рівному, Оболонському районі міста Київ та у Львівській агломерації. Зараз триває обговорення можливостей використання подібних інструментів на регіональному та національному рівнях.