Цифрова деліберація

16 та 17 червня 2026 року в межах проєкту BRIDGE відбулася четверта онлайн-зустріч Майстерні дорадчої демократії. Цього разу учасники та учасниці зосередилися на цифровій деліберації. 

Для нас було важливо осмислити, як можна перенести деліберацію в цифровий простір і водночас зберегти її природу: колективний пошук згоди, під час якого люди обмінюються аргументами й зважують різні думки в середовищі, вільному від неправомірного впливу. Адже цифрові платформи можуть робити обговорення за участю великої кількості людей з різних географій доступнішим і дешевшим, ніж особиста участь. Але питання в тому, як саме забезпечити осмислення проблем і рішень, а не просто вираження своєї думки, і як дійти згоди, а не просто вирішити більшістю. 

Саме ці цілі визначили під час відкриття зустрічі наукова керівниця BRIDGE Олександра Койдель і керівниця напряму технологій та участі Технічного університету Берліна Керстін Люкер. Далі програма була насичена інформацією про українські та міжнародні пріоритети й практики цифрової деліберації.

Про пріоритети цифрової демократії в Україні розповіла Катерина Подуст, керівниця експертної групи впровадження електронного урядування Директорату з електронного урядування та публічних послуг Міністерства цифрової трансформації України. Вона наголосила, що Міністерство цифрової трансформації готує оновлення в «Дії», яке спростить надання зворотного зв’язку від влади до громадян на місцях. При цьому нові рішення не замінюватимуть ті власні платформи, які ОМС вже використовують, а будуть радше для тих ОМС, які не мають своїх платформ.

Максим Семенчук, радник Міністерства цифрової трансформації України, презентував ініціативу Ukrainian Civic Tech Lab, яка прагне створити спільноту практиків фокусом на місцевому рівні, бо вкорінення цифрових демократичних практик у суспільстві сприяє тому, щоб їх використовувала й влада.

Міжнародний досвід представила Джес Скаллі, виконавча директорка RadicalxChange Foundation, разом із колегою Джеком Гендерсоном. Вони показали, що цінність такого формату не зводиться лише до масштабу чи нижчої вартості участі, і запропонували п'ять принципів ефективної цифрової деліберації:

1. шукати неочевидні точки згоди між людьми з різним досвідом і поглядами
2. робити участь швидкою, справедливою та цікавою 
3. розвивати громадські навички і спроможності спільнот — через «широке слухання» (Broad Listening) 
4. підтримувати локальну експертизу в громадах і спільнотах 
5. налаштовувати механізми державних і муніципальних інституцій для ефективного залучення до політичного процесу. 

RadicalxChange Foundation — міжнародна спільнота програмістів, дослідників, митців, активістів і підприємців, яка працює над оновленням демократичних та економічних інституцій, розвитком інтернету як спільного блага, відкритим доступом до алгоритмів та створенням рішень, що посилюють вплив громадян на майбутнє. 

Естель С'єсла, консультантка з досліджень Лабораторії деліберативної демократії Стенфордського університету, ознайомила з деліберативним опитуванням та Стенфордською платформою, яка дає змогу залучати до такого обговорення тисячі людей онлайн. Така практика вже використовується у 50+ країнах від США до Китаю, а в Монголії навіть законодавство забороняє внесення змін до Конституції без такого опитування. 

Олександра Радченко, експертка з громадської участі Програми EGAP Фонду «Східна Європа», розповіла про Єдину платформу місцевої електронної демократії E-dem, через яку мешканці й мешканки долучаються до ухвалення рішень. Зокрема, як крок до цифрової деліберації, Е-dem містить модуль  «Обговорення документів», який дає можливість обговорювати нормативно-правові акти ОМС частинами, давати оцінку (подобається чи не подобається) та залишати коментарі.

Михайло Лейченко, директор з ІТ та аналітики Центру розвитку інновацій (CID), поділився першим досвідом цифрової деліберації на основі Polis у процесі розробки інвестиційних проєктів громад. Він також представив дослідження команди CID, у якому проаналізували 53 міжнародні інструменти електронної демократії та дійшли висновку, що цифрову участь слід розглядати як невідʼємну складову системи демократичних інститутів. Тільки тоді вона реалізує свій потенціал, а зусилля з її впровадження матимуть сенс. 

Дякуємо Іллі Ткаченку, координатору досліджень BRIDGE та Центру демократичної стійкості KSE, та Тетяні Терлецькій, операційній директорці ГО «Центр розвитку та співпраці громад» і радниці Центру демократичної стійкості KSE, які координують роботу Майстерні. Вдячні також усім спікерам і спікеркам, які поділилися досвідом і робочими інструментами, та учасникам і учасницям за інтерес і залученість до спільної справи!

Майстерня дорадчої демократії — це міжсекторальна платформа для обміну думками, у межах якої через дискусії, аналіз міжнародних кейсів, огляд і порівняння вже наявного в Україні досвіду застосування деліберації будуть напрацьовані спільні методологічні рекомендації, які допоможуть експертам та громадам в Україні ефективно використовувати інструменти дорадчої демократії.